Економічне виховання дошкільника. Сьогодення.

На сучасному етапі дошкільними закладами створюються парціальні програми на тему економічного виховання, де   авторами запропоновані зміст і завдання інтелектуально-пізнавальної діяльності економічного направлення, зміст практичної роботи з дітьми, що сприятимуть досягненню намічених завдань. При цьому програми складаються на основі принципової доступності та послідовності: містять теми занять, конкретні завдання, способи їх розв’язання, зв'язок з іншими видами дитячої діяльності; передбачають всебічний (економічний, трудовий, моральний, естетичний, екологічний) розвиток дитини.

Також розроблена велика кількість наукових праць, програмно-методичних документів для дошкільних установ, серед яких: Курак Є. «Економічне виховання дошкільників. Орієнтовна програма, перспективне планування, конспекти занять», Орлова І. «Економічне виховання дошкільників з використанням елементів ТРВЗ»; Сасова І. «Економічне виховання дітей в сім’ї», що дає змогу зрозуміти, що з дітьми дошкільного віку в цьому напрямку проводиться виховна робота. Спеціальні економічні програми ставлять своєю метою формувати з дитячих років економічне мислення, дітей навчають правильно, ощадливо, за призначенням витрачати кишенькові гроші, не купувати непотрібних речей, не заздрити придбанням однолітків, розраховувати на свої можливості. І найкраще ці знання формуються за допомогою ігор, де у невимушеній формі діти засвоюють необхідне.

Важливою є співпраця батьків і дошкільного закладу. Вихователі залучають родину, організовують спільні з дітьми заходи, де учасники практично засвоюють економічну культуру. Зазвичай це відбувається у формі ігор, змагань, естафет, де змагальний ефект покращує ефективність засвоюваного матеріалу. А знання, отримані у дошкільному закладі, використовуються і вдома, завдяки чому реалізується принцип неперервності економічного виховання.

Серед методів формування морально-економічних якостей необхідно використовувати ті, які забезпечують формування усвідомленого ставлення до якості, викликають позитивні почуття, емоції, забезпечують моральну поведінку з проявом сформованої якості:

-                   читання художньої літератури, зокрема народних та авторських казок, які дають можливість виказати позитивне ставлення до кмітливості, винахідництва, щедрості, в той же час, засудити марнотратство і жадібність;

-                   етичні бесіди на тему корисності, необхідності, переваги володіння тою чи іншою морально-економічною якістю;

-                   ігри-подорожі в минуле предметів, в ході яких дітям розкривають бережливе та економне використання продуктів праці (походження олівця, паперу, одягу, ляльки та ін.);

-                   перегляд мультиплікаційних фільмів, діафільмів, відеофільмів.

Загалом, первинний економічний досвід визначається нами як специфічна форма відбиття економічної діяльності, що виявляється, з одного боку, галуззю прикладання отриманих раніше знань про економічні стосунки та сутність економічних понять, з іншого, – виступає як джерело формування цих знань.

Висновки. Отже, сформований первинний економічний досвід вказує на компетентність дитини в економічній галузі життєдіяльності. Чим більш досвідчена дитина, тим легше їй орієнтуватися у повсякденному житті, стикаючись з різноманітними елементарними економічними поняттями, приймаючи участь у ситуаціях, що склалися, та виконуючи різноманітні соціально-економічні ролі.

Економічне виховання дітей починається з формування елементарних уявлень з економічної сфери життя. Для взаємодії та спілкування також необхідно наявність лексичного запасу економічної спрямованості. Але запас мінімальної економічної лексики може бути як в активному так і в пасивному мовленні дитини.

Таким чином, дошкільник повинен не лише знати поняття, але й розуміти їх лексичне значення, щоб бути в змозі самостійно використовувати ці знання в повсякденному житті.